Філадельфія

Філадельфія(Philadelphia), місто на Атлантичному побережжі США, в штаті Пенсільванія, на р. Делавер при впаданні в неї р. Ськулкилл. 1,8 млн. /Files/photogallery/1866/SAM_3967.JPG жителів Філадельфія – один з найбільших промислових, торгівельних, транспортних, фінансових і культурних центрів США. Економічно активного населення 1,8 млн. чол.

Заснована в 1682 У. Пенном як поселення квакерів.В 18 ст. центр культурного життя англійських колоній в Північній Америці. Населення Філадельфії активно брало участь у війні за незалежність в Північній Америці 1775–83,тут проходили засідання 1-го і 2-го Континентальних конгресів, прийнята Декларація незалежності 1776 і Конституція США (1787). До 1800 столиця США. До 1830-х рр. головний фінансовий центр країни. В кінці 18 – початку 19 ст. Філадельфія – найбільше місто США. У 19 ст. була оплотом аболіціонізму. З середини 19 ст. один з районів робочого руху.

/Files/photogallery/1866/SAM_3999.JPG Філадельфія – 2-й за значенням (після Нью-Йорка) порт США на Атлантичному океані, а по імпорту (нафта, руди чорних і кольорових металів, тропічних продуктів) займає 1-е місце. Портові причали протягнулися на багато десятків кілометрів уздовж каналізованої р. Делавер. У промисловості переважає важка індустрія: виробництво промислового і енергетичного устаткування, великогабаритних металоконструкцій, труб, кабелю, радіоелектронна, авіакосмічна, суднобудівельна, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Розвинені текстильна (особливе фарбування і обробка тканин, виробництво килимів трикотажу) і швацька, поліграфічна, харчова, фармацевтична, лакофарбна, військова промисловість, кольорова і чорна металургія, транспортне машинобудування. Автоскладальні заводи.

/Files/photogallery/1866/SAM_3994.JPG В 1682 за участю У. Пенна був складений план Філадельфії: прямокутник між рр. Ськулкилл і Делавер із строго прямокутною мережею вулиць і 5 квадратними площами. Центр відмічений будівлею ратуші на пересіченні вулиць Брод-стріт і Маркет-стріт. У 1919–20 прокладена діагональна магістраль – бульвар Б. Франкліна. У 1923–27 частина старої забудови поступилася місцем хмарочосам ділового центру, а в середині 20 ст. прокладена паркова еспланада Індепенденс-мелл, в 60-х рр. побудований житловий комплекс Сосайеті-хилл (архітектор І. М. Пий), в Маркет-стріт споруджені крупні блоки Пенн-сентер. Серед будівель Ф. – Індепенденс-хол (1732–45, башта 1750–51) Карпентерс-хол (1768–70), Біржа (1832–34, архітектор В. Стрікленд), Пенсільванська АХ(Академія витівок) (1871–76, архітектор Ф. Фернесс), хмарочос Філадельфія сейвінгс /Files/photogallery/1866/SAM_3971.JPG фанд сосайеті (1932, архітектори Дж. Хау, В. Леськейз), медичні лабораторії Пенсільванського університету (1957–61, архітектор Л. Кан).

Філадельфія – важливий центр наукових досліджень. Ряд університетів (в т.ч. Пенсільванський, заснований в 1740), Технологічний інститут Дрексела, наукові інститути і суспільства (в т.ч. інститут Франкліна). Музей мистецтва.

У місті працюють театри: «Філадельфія драма гілд», «Уолнат-стріт», «Шуберт», «Локаст-стріт», «Форрест», а також Академія музики, при якій є Філадельфійський симфонічний оркестр і оперна трупа. Подивитись фото.


Балтімор

/Files/photogallery/1863/SAM_3880.JPG Балтімор (Baltimore)- місто, розташоване на сході США в штаті Меріленд (Maryland). Балтімор стоїть на ріці Патапско (Patapsco River) на місці, де ріка впадає в затоку Чесапик (Chesapeake Bay). Від Атлантичного океану Балтімор відокремлюють 200 миль (трохи більше 300 км) по землі, в 60 км західніше розташований Вашингтон, в 125 км східніше розташована Філадельфія.

Орієнтовний час їзди на автомобілі до Балтімора: з Нью-Йорка - 4 години з Вашингтона - 1 година, з Філадельфії - 2 години.

/Files/photogallery/1863/SAM_4017.JPG Місто Балтімор засноване в 1729 році. Завдяки своєму розташуванню, Балтімор перетворився в одне з найважливіших портових міст на східному узбережжі США. У Балтіморі проживає 637 тисяч жителів. Загальне число жителів міста стабільно скорочуються останні десятиліття. Так, до кінця Другої світової війни в Балтіморі проживало близько 1 мільйона жителів.

Будучи індустріальним портовим містом, Балтімор історично населяв робітничий клас. Економіка міста базувалася на сталеливарній промисловості, кораблебудуванні, перевезеннях. Переживши етапи деіндустриалізації, у цей час Балтімор міняє економічну орієнтацію убік /Files/photogallery/1863/SAM_4087.JPG сектора послуг, обслуговування й фінансів. За станом на 2012 рік расовий склад Балтімора: афроамериканці - 63,4% білі - 31,9% (не латиноамериканського походження - 30,6% ) азіати - 1,9%.

У центрі Балтімора розташована безліч готелів, магазинів, ресторанів, клубів і культурних визначних пам'яток. Північна частина міста являє собою здебільшого житлові райони малоповерхової забудови, де живуть забезпечені білі жителі. У південній частині Балтімора знаходяться житлові й промислові зони з різноманітними районами, проживають городяни різного статку. У східній частині міста знаходяться переважно житлові райони, більша частина населення там - афроамериканці. Також чорне населення переважає в західному Балтіморі. Як і східна частина міста, захід відомий високим рівнем злочинності.

/Files/photogallery/1863/SAM_3863.JPG Центр Балтімора разом з даунтауном є найцікавішою частиною міста. Основні визначні пам'ятки центра Балтімора: Внутрішня гавань Балтімора (Inner Harbor), Національний акваріум (National Aquarium), виконаний у ретро-стилі бейсбольний стадіон Oriole Park, футбольний стадіон M&MT Bank Stadium, базилика Балтімора (Baltimore Basilica), розважальний комплекс Power Plant Live!, Монумент Вашингтонові (Washington Monument).

Иннер Харбор (внутрішня гавань Балтімора), розташована в самому центрі даунтауна, є гордістю міста. Зараз це торгово-розважальна територія. Доки й вулиці навколо гавані заповнені музеями, ресторанами, магазинами й розважальними площадками. Значимі місця Inner Harbor: Національний акваріум, Науковий центр Меріленда (The Maryland Science Center), дитячий музей Port Discovery Children Museum, торговий центр World Trade Center of Baltimore. На пірсах Inner Harbor пришвартована ціла флотилія кораблів: вітрильник USS Constellation, підводний човен 2-й світові війни USS Torsk, корабель-маяк Chesapeake і корабель берегової охорони Taney. Всі ці судна відкриті для екскурсій. Водне таксі доставляє всіх бажаючих до Fells Point, Little Italy і Fort McHenry.

/Files/photogallery/1863/SAM_4099.JPG Феллс Поинт (Fells Point) - район, розташований на схід даунтауна - улюблене місце розваги моряків. Зараз Fells Point наповнений магазинами, барами (більше 120), галереями. Це популярне для відвідувань місце, потрапити в яке можна, зокрема, на водному таксі.

До півдня від Іннер Харбор розташований район Federal Hill. Звідти, з невеликого пагорба відкривається гарна панорама на гавань

Клімат у Балтіморі вологий субтропічний. Середня температура липня 26 C, середня температура січня 3 C. Узимку теплі масиви повітря можуть принести із собою значні потепління, також як і арктичний фронт принести похолодання до -10 C і нижче. Сніг випадає періодично, кілька разів за зиму трапляється крижаний дощ і заледеніння. У теплі періоди року в Балтіморі часто проходять заливні дощі, гримлять грози. Подивитись фото.


Подорож до Умані

/Files/photogallery/1861/SAM_0680.JPG Національний дендрологічний парк "Софіївка"в Умані без перебільшення є справжнім шедевром світового садово-паркового мистецтва.

Парк широковідомий як в Україні, так і за її межами. Щороку близько півмільйона туристів зі всього світу приїжджають, щоб помилуватися красою тутешнього унікального штучно створеного ландшафту.

/Files/photogallery/1861/SAM_0650.JPG "Софіївка" була створена в кінці XVIII століття власником міста Умані, польським магнатом графом Станіславом Потоцьким. Граф був одружений з константинопольською куртизанкою грецького походження Софією, яку сучасники характеризували як жінку виняткової краси і чарівності. Граф Потоцький любив балувати красуню-дружину і в якийсь момент вирішив зробити їй романтичний подарунок на іменини. Так в Умані з'явився казкової краси дендрологічний парк, який був названий на честь дружини графа.

Пізніше парк багаторазово змінював власників, кожен з яких вносив зміни в його архітектуру, а також змінював свою назву. На початку XIX століття царська влада конфіскувала парк, і він був подарований вже іншій жінці - дружині російського імператора Миколи I Олександрі Федорівні, і отримав назву "Царицин парк". Після Жовтневої революції 1917-го року комуністи недовго думали і перейменували парк "Сад III Інтернаціоналу", але після Другої світової війни йому було повернено його первісне, звичне для нас усіх ім'я - "Софіївка".

За задумом творця парку, він є наочною ілюстрацією до окремих частин легендарних поем Гомера "Іліада" й "Одіссея": тут можна зустріти і грот Каліпсо, і павільйон Флори, статуї Гермеса і Евріпіда, гроти Сцилли і Венери, терасу Муз і навіть річку підземного царства Стікс. Усі ці компоненти настільки продумано, майстерно зроблено і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси.

Звичайно ж, необов'язково бути фанатом давньогрецької міфології, щоб їхати в "Софіївку". Завдяки унікальній архітектурі та ландшафту парку тут буде цікаво абсолютно будь-якій людині. Тут туристи зустрінуть і /Files/photogallery/1861/SAM_0689.JPG водоспади, і мальовничі кам'яні брили, і розташовані на різній висоті оригінальні альтанки, і хитромудрі містки.

"Софіївка" є справжнім раєм для любителів фотозйомки. Якщо ж ви втомилися від тривалої прогулянки і зголодніли, в парку можна знайти місця для пікніка.

Мабуть, найвідомішою визначною пам'яткою парку є фонтан "Змія". Дивно, але 18-метровий стовп води, який злітає вгору з пащі кам'яної рептилії, утворюється без використання насосів, а за рахунок тиску, що створюється різницею в рівнях води у двох озерах.

По всьому парку встановлені мармурові статуї грецьких і римських богів: Периса, Аполлона Бельведерського, Венери, Орфея, Евріпіда і багатьох інших.

Унікальна система озер вражає своєю красою відвідувачів протягом всієї прогулянки. Озера в парку спроектовані так, що де б ви не опинилися, вода несподівано виринає з-за пагорба або скелі.

"Цей дивовижно красивий і мальовничий куточок по праву зветься вічним пам'ятником коханню. Любов тут витає повсюди і нею просочений кожен, навіть найглибше захований куточок парку. Прогулянка парком займає досить тривалий час, тому в запасі необхідно мати мінімум три години, щоб насолодитися красою саду. Раджу йти з екскурсією, бо екскурсовод розповідає багато цікавих легенд, без яких загальне враження від відвідування парку може бути неповним", - ділиться враженнями про відвідини "Софіївки" одна з його відвідувачів.

Туристичний сезон в Умані триває протягом року - і взимку, і влітку сюди приїжджає однаково багато відвідувачів.

У свій час старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Володимир Сосюра і Максим Рильський. Подивитись фото


Подорож до Чигирина

/Files/photogallery/1855/(00)P9200033.JPG Чигиринщина – серце України, її древній і самобутній куточок. Неозорі простори Середнього Подніпров’я у XVII столітті стали осередком духовного відродження українського народу, а місто Чигирин – першою столицею незалежної Козацької Держави. Сувора і славна історія чигиринського краю губиться у глибині віків. Тут, біля прадавнього лісу і прозорих вод Дніпра і Тясмину, здавна жили люди. Свідчення цього – виявлені під час археологічних розкопок кам’яної доби городища скіфсько-сарматського періоду. Чигирин відомий з 16 століття, йому в 1592 році надане магдебурзьке право. 1625 року місто стає центром Чигиринського полку реєстрового козацтва. Чигирин закладено в добре укріпленому самою природою місці, неподалік Дніпра, яким легко було дістатися до Запорозької Січі. Тому 1648 року, коли розгорілося полум’я Визвольної війни, місто було резиденцією Української козацької держави. Тут вели переговори з іноземними послами, ухвалювали важливі рішення про внутрішню і зовнішню політику. Однак після смерті Богдана Хмельницького 1657 року внутрішні протиріччя, посилені втручанням іноземних держав – Польщі, Росії і Туреччини, призвели до згасання визвольної боротьби, а відчайдушні спроби гетьмана Петра Дорошенка переломити хід подій не дали бажаних результатів. Внаслідок турецької агресії Чигирин 1678 року зруйновано, і він втрачає своє значення. Та ніщо не могло зломити волелюбного духу чигиринців. 1768 року в цьому краї виникло і швидко охопило землі Черкащини селянське повстання Коліївщина, яке очолив ватажок гайдамацького руху Максим Залізняк. Опорою православної віри в той час був Мотронинський монастир у Холодному Яру. Холодний Яр і надалі залишався осередком захисників рідної землі. В 1918 – на початку 1920-х років тут існувала Холодноярська республіка, на прапорі якої було написано «Воля України або смерть!» А під час Великої Вітчизняної війни в холодноярських лісах діяли партизанські загони. Сьогодні Чигиринщина вабить туристів не тільки своєрідною красою природи, а й унікальними пам’ятками історії і культури, які входять до національного історико-культурного заповідника «Чигирин». /Files/photogallery/1855/SDC10190.JPG Передусім це – одне з найбільших в Україні скіфських городищ у Холодному Яру, Іллінська церква у Суботові, Троїцька церква Мотронинського монастиря, тисячолітній дуб Максима Залізняка на хуторі Буда, фортеця в Чигирині. Візьмемо, для прикладу, музей Богдана Хмельницького. На сьогодні музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів, які дозволяють змістовно, образно реконструювати історію, дають можливість відвідувачам поринути в героїчне минуле нашого народу, відчути нерозривний зв'язок поколінь. Безперечно, головне місце в колекції займають пам'ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі. За їх допомогою відтворено матеріально – предметне середовище, в якому жив та вершив державотворчі справи гетьман Богдан Хмельницький. До визначних історико – культурних пам'яток музейної збірки належать зразки холодної та вогнепальної зброї – шаблі, ножі, бойові сокири, чекани, рушниці. Серед експонатів музею – польова гармата 17 ст. прикрашена зображенням польського герба «Побуг» – в овальному щиті, перевернута вниз підкова із кавалерським хрестом на ній. Таким гербом користувався гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, який, імовірно, і був замовником гармати. Становить інтерес середньовічний панцир, знайдений у с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області (у середині 17 ст. він належав Б. Хмельницькому). Обладунок відносився до захисного озброєння, призначався для захисту тулуба від шабельних ударів та колотої зброї. Панцир зроблений зі злегка опуклих залізних пластин та сплощених кілець із залізного дроту, сплетених у кольчужне полотно. Відрізнявся легкістю, рухливістю, пластичністю, що було особливо важливо для кіннотника. Окрему групу предметів складають особисті козацькі речі: люльки, гребінці, бритва, похідна виделка, перстень – печатка із зображенням герба «Леліва» та ініціалами власника «М.І». Музей Богдана Хмельницького налічує в експозиції більше ніж півсотні предметів гончарного виробництва XVII-XVIII ст. Серед них кухонний та столовий посуд, пічні кахлі, побутові вироби різного призначення (підсвічники, іграшки, ремісничі знаряддя праці). Вони вирізняються високою якістю виробництва, різноманітністю форм та оздоблення. Усе це дає підставу вбачати в даній колекції мистецьку та історичну цінність. Значну частину музейної колекції складають твори українського образотворчого мистецтва. Особливої уваги заслуговує портрет Богдана Хмельницького, виконаний невідомим автором у 18 столітті. Портрет надійшов до фондів нашого заповідника із Чигиринського краєзнавчого музею. Колишній директор музею Віктор Сергійович Горковенко пригадав, що у 70-х роках ХХ ст. це зображення приніс один із місцевих жителів. На жаль, його імені не запам'ятали. У будинку невідомого чигиринця портрет пережив і Велику Вітчизняну війну. Від неї на полотні залишилось декілька пошкоджень від куль. Після реставрації портрет Богдана Хмельницького середини 18 століття зайняв достойне місце в експозиції музею.

/Files/photogallery/1855/SDC10194.jpg Гордістю заповідника «Чигирин» є Резиденція гетьмана Богдана Хмельницького… Будівельний комплекс Резиденції складається з господарського та адміністративного подвір’їв – і створений на основі вивчення архівних та історичних джерел, відомостей про архітектурний стиль і декоративне оздоблення будівель того часу, досліджень археологів. На адміністративному подвір'ї розташовані будинок гетьмана, військова канцелярія, курінь гетьманської варти, вартівня, скарбниця; господарська частина з будинку батьків гетьмана, людської, поварні тощо. Сьогодні відновлено першу чергу історичних споруд: в’їзну вежу, будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю, курінь козацької варти. Важливо, що науковці достеменно з’ясували, де була резиденція і який вона мала вигляд. У дипломатичному архіві міністерства закордонних справ Франції знайдено картографічний щоденник військового інженера, в якому детально зафіксовано ескізи всіх будівель резиденції. Проведені археологічні розкопки виявили на місці колишнього головного гетьманського осідку кахлі з гербом генерального писаря Війська Запорозького Івана Виговського, нумізматичні, керамічні, інші скарби, котрі підтвердили точність французького архівного документа. — Перше, що бачиш, в’їжджаючи до Чигирина, це Замкова гора. Пливе над містом, наче велетень-корабель, зелена гора, шукає, де б пристати до берега. Над рідним степом, над самим Тясмином, здійнялася в небо висока круча. По-різному її називають. Одні – Замковою (тут у часи Хмельниччини була фортеця), інші – Богдановою (під горою стояв палац – резиденція Богдана Хмельницького), ще інші – просто Кам’яною горою… — Замкова гора — розташована в центрі міста, вона є пам'ятником садово-паркового мистецтва. Неподалік Чигиринської гори ще з XV століття тут проходив торговий шлях із Києва до Криму. Цим шляхом кримські татари найчастіше пробиралися на Україну. Невелика кам'яна Чигиринська фортеця (200х150 м) була оточена стінами з вежами і бастіонами. Пізніше фортецю майже повністю розібрали на будматеріали, на горі влаштували каменоломню. Тепер тут побудували парк, в якому знаходяться кам'яні сходи, пам'ятний знак «Кобзар» на честь перебування Т. Г. Шевченка в Чигирині в 1843 та 1845 роках. На горі також розташовані відомі пам'ятки історії, архітектури, монументального мистецтва: пам'ятник Богдану Хмельницькому, кам'яний хрест на честь героїв битв із польськими та турецькими загарбниками, бастіон П. Дорошенка — частина Чигиринської фортеці XVII століття та інші. — В Україні жартують: всі дороги ведуть у Крим. А що кажуть у Чигиринському районі? — Звичайно ж, у Суботів, родову маєтність Богдана Хмельницького. Назва села походить з назви річки Суба. Так давні слов’яни називали ритуальне багаття на свято Івана Купала. Суботів передано батькові Богдана Хмельницького – Михайлові. Тут почалася для Богдана Хмельницького його боротьба за правду і свободу. На Суботів напав чигиринський підстароста Чаплинський, пограбував його, забрав жінку Богдана Хмельницького й побив його сина. Коли Богдан не зміг дати собі з ним раду законним способом, він пішов воювати. Суботів, що лежав неподалік козацької столиці Чигирина, став позаміською резиденцією гетьмана. Яким би шляхом ви не в’їхали до Суботова, ви обов’язково побачите Іллінську церкву. Незвичайною є архітектура цього храму, в якому органічно поєдналися стиль українського барокко з елементами ренесансу. Придивившись пильніше, помічаєш отвори в стінах для гарматного і рушничного бою, незвичайну товщину стін, дуже високо розміщені вікна. Храм входив до оборонного комплексу в маєтку гетьмана. За часів Богдана церкву з Замчищем (місце, де раніше стояв замок) сполучав підземний хід. Про це свідчать літописи. За легендою, тіло Богдана Хмельницького певний час перебувало в Іллінській церкві. Одначе місце поховання достеменно не відоме історикам.

— Доволі часто чуємо: Холодний Яр, Холодний Яр… Що це за дивина? — Це справді диво – реліктовий лісовий масив, який, незважаючи на відносно невелику (трохи більше 7000 гектарів) площу має велике історичне значення. Рельєф Холодного Яру горбистий, з великою кількістю глибоких балок із крутими сходами, які місцеве населення називає ярами. Кожне урочище, балка, поле, лісок, річечка й струмочок має свою промовисту назву. Найглибша і найдовша балка називається Холодним Яром, а від неї і вся територія навкруги носить цю назву. В центрі Холодного Яру знаходиться плоскогір’я з діаметром у поперечнику до трьох кілометрів. Висота над рівнем моря – 224 метри. Холодноярське плоскогір’я і глибокі балки-яри – це залишки древньо-гірської системи. Геологи доводять, що мільйон років тому територія Холодного Яру була північною стороною п’ятдесятикілометрового кратера вулкану, в центрі якого нині знаходиться с. Бовтишка Кіровоградської області. — Якими перлинами може звабити і зачарувати Холодний Яр? — Назву принаймні дві – Мотронинський монастир, родом із Київської Русі, і тисячолітній дуб Максима Залізняка Монастир протягом усього свого існування відігравав визначну роль у суспільному житті регіону. В 17-18 століттях обитель була одним з центрів антиуніатського руху на Правобережній Україні. В Мотронинському монастирі вінчався Хмельницький, а коли став гетьманом, щедро обдарував його. Туди з Жаботинського монастиря перейшов 28-річний Максим Залізняк. В Мотронинському монастирі після поразки виступу декабристів майже 6 місяців жив поручик Чернігівського полку – Сухінов. Там був центр повстання 18 століття. 1911 року монастир став жіночим. З 1918 року в обителі містився штаб Холодноярської республіки. Гордість Холодного Яру – тисячолітній дуб Максима Залізняка, патріарх українських лісів. Цей поважний дідусь — свідок багатьох історичних подій. Саме під цим деревом збиралися гайдамаки і святили ножі, щоб захистити віру, волю і рідну землю. Дуб має висоту понад 30 метрів, а стовбур можуть охопити хіба що семеро. — Василю Івановичу, а ми часом не заблукали у холодноярських хащах? Виведіть нас на асфальтові шляхи. — Запрошую побувати у давньому українському селі. Ось вам музей «Козацький хутір» — етнографічно-туристичний комплекс у рідній мені Стецівці. Тут відтворено колорит козацької епохи. Здається, ось-ось відчиняться старовинні двері, вийде з хати столітній мудрий дід, привітає гостя, розповість про своє козацьке минуле. Дерев’яна споруда Миколаївської церкви – серце козацького хутора. З сивої давнини церква у селі центр духовності. На майдані біля церкви завжди вирувало життя. Експозиція музею дає можливість побувати на справжньому козацькому хуторі. На в’їзді, як належить, шинок. Далі хата старости, хата дяка під соломою, клуні. Усі споруди на хуторі оригінальні, перенесені з різних сіл Черкащини. Наш край воістину унікальний, а тому заслуговує вдячної шаноби і вивчення. Недарма кажуть: хто хоч раз відвідав Чигирин, той і брат йому, і син.
Подивитись фото


Подорож до Києва

/Files/photogallery/1854/SDC15279.JPG Будь-який український школярзнає, що Київ — столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ — це не тільки велике українське місто, а й великий транспортний вузол. У ньому є залізниці і шосейні дороги; річковий порт; міжнародний аеропорт в Борисполі. Місто також є великим центром машинобудування, металургії, легкої та поліграфічної промисловості. 3 1960 року в Києві діє метрополітен , що складається з 3 ліній, загальна його довжина — 56,5 км.

Наша столиця— велике місто, в якому є безліч вулиць, скверів, будинків, площ, музеїв, театрів, шкіл, університетів, лікарень, магазинів. У Києві життя стрімке і непередбачуване, але, якщо хочеться тиші, можна прогулятися в парку, сквері, помилуватися знаменитими київськими каштанами, подивитися на пам’ятники Т. Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому або Золоті Ворота./Files/photogallery/1854/SDC15333.jpg

Київ— один з найбільших на Україні центрів науки й освіти. У Києві величезна кількість шкіл, гімназій, ліцеїв, близько 70 ВУЗів. Є багато цікавих історичних фактів про Київ. Загальновідомий факт, що, починаючи з IX сторіччя, Київ був важливим центром інтелектуального розвитку Східної Європи. І, починаючи з кінця XVII сторіччя, Києво-Могилянська академія підготувала багато відомих учених. Ми пишаємося цим красивим і величним містом. І з упевненістю вважаємо, що Київ — місто незвичайне. Найвідомішими місцями Києва є центральна вулиця міста Хрещатик і Андріївський Узвіз. На них завжди багато туристів, які фотографують, купляють сувеніри, або просто говорять з жителями столиці. І їм є що розповісти про рідне місто!

Особлива гордістькиян це головна вулиця Києва — Хрещатик. її довжина — 1,2 км, напрям — з півночі на південь. А закінчується вона не менш відомою Бессарабською площею. Назва вулиці походить від Хрещатого Яру (тобто перехрещеного поперечними балками-ярами). У документах XVII століття вся ця місцевість називалася Хрещатою Долиною. З кінця 1990-х рр. у вихідні і святкові дні рух автотранспорту по Хрещатику заборонений — вулиця стала пішохідною. Київ справедливо називають одним з найзеленіших міст миру (а колись він вважався найзеленішим). І це недаремно. Отже ліси, паркі і сади складає більше половини його площі. На території міста знаходяться два ботанічні сади. А знамениті київські каштани, які розкішно квітнуть в травні, а іноді і двічі в рік: навесні і осінню, стали одним з символів міста./Files/photogallery/1854/SDC15403.JPG

Вулиці і площі, бурхливий рух транспорту, красуня-річка — все це надихає і радує погляд будь-якого гостя або жителя цього міста. Звичайно, тут багато машин, що отруюють повітря красуні-столиці, та у кожного є можливість відправитися на берег Дніпра. Це прекрасне місце для відпочинку чи роздумів. Звідси відкривається дивний вигляд на велику і прекрасну річку, а ландшафтні парки надзвичайно красиві. Можна годинами милуватися красою ліній Софійського Собору, або витонченими церквами Києво-Печерської Лаври, вигляд на які в усьому блиску позолоти її куполів відкривається при в’їзді до старішої частини міста, через міст Патона. У такі хвилини здається, що вічність прийшла до тебе назустріч, щоб розповісти секрети покою і волі. Казкове красиве убрання зелених схилів навесні, або білих взимку, шепіт води, свіжий вітер, що наповнює груди… Таким місто було здавна… І ще більш красиве в наші часи.

Подивитись фото

Кiлькiсть переглядiв: 677

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.